- словозміна
- —————————————————————————————словозмі́наіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
словозмінний — прикметник … Орфографічний словник української мови
словозмінний — а, е, грам. Стос. до словозміни … Український тлумачний словник
словозміна — и, ж., грам. 1) Зміна граматичних форм слова, а також способи такої зміни. 2) Розділ морфології, що вивчає зміну слів … Український тлумачний словник
словозмінний — [сло/возм’і/н:ией] м. (на) н:ому/ н :ім, мн. н :і … Орфоепічний словник української мови
інфікс — а, ч., лінгв. Афікс, що з являється всередині кореня слова за словозміни й словотворення … Український тлумачний словник
конверсія — ї, ж. 1) Істотне перетворення, зміна умов, заміна одних об єктів виробництва іншими або одних фінансових інструментів на інші. 2) Зміна умов випущених раніше державних позик (напр.: зменшення позикового процента, подовження терміну виплати тощо) … Український тлумачний словник
мова — и, ж. 1) Здатність людини говорити, висловлювати свої думки. 2) Сукупність довільно відтворюваних загальноприйнятих у межах даного суспільства звукових знаків для об єктивно існуючих явищ і понять, а також загальноприйнятих правил їх комбінування … Український тлумачний словник
незмінний — а, е. 1) Який не змінюється або не може змінюватись; такий самий. 2) Який є постійним атрибутом кого , чого небудь, завжди наявний, звичний для когось; обов язковий, неодмінний. 3) Який не підмінюється, не замінюється і т. ін. ким , чим небудь.… … Український тлумачний словник
незмінюваний — а, е. 1) Який не може змінюватися. 2) лінгв. Який не має форм словозміни. Незмінювані частини мови … Український тлумачний словник
формант — а, ч., лінгв. Частина слова, що змінює лексичне й граматичне значення кореня або основи; служить для словотвору і словозміни; афікс … Український тлумачний словник